Світ через національні барви

До відзначення Дня міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття бібліотека підготувала тематичний фото колаж «Світ через національні барви». У ньому представлені яскраві зображення національних костюмів, традицій, символів і кольорів різних народів світу.

Колаж є візуальним нагадуванням про важливість взаємоповаги, толерантності та гармонійного співіснування людей незалежно від національності чи культурної приналежності.

Запрошуємо всіх охочих переглянути фото колаж і ще раз переконатися, наскільки красивими та різноманітним є наш спільний світ!

 https://youtu.be/m7W_GFP2hPg?si=I7js46yHYms37_-o

Масляна іде, млинець та мед несе

 Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів, який святкується в останній тиждень перед Великим постом.

Це свято символізує перемогу сили світла та тепла над темрявою та холодом. Масляну на Україні ще називали «колодієм». Так іменували і майстра, що робив колеса. Таке ім’я могло бути і у стародавнього слов’янського божества, яке робило колесну дорогу замість санної та перетворювало зиму на весну.

Масляна складається з трьох частин: зустрічі, що починається в понеділок, кульмінації у «широкий» четвер і «прощальної неділі».

Головною іжею українців на Масляну були вареники з сиром і сметаною, які годилося варити щодня, а також гречані млинці, смажені на маслі або на смальці.

Масляна – час ігор і розваг. На масляному тижні по селах носили солом’яне опудало, в яке діти кидали сніжки. Опудало потім спалювали або топили у річці.

Масляна завершувалася «прощальною неділею», коли всі прощалися з масляним, смачним і веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення за всі образи.

Про історію виникнення, народними звичаями та традиціями  свята дізнаєтесь більше, переглянувши народознавчу замальовку «Масляна іде, млинець та мед несе».

Тож гарного перегляду та веселих свят.

Стрітення Господнє

   Стрітення Господнє - шановане церковне свято. Воно символізує першу появу Христа перед народом. Також свято трактується як перехід Старого Завіту в Новий. А от у народі Стрітення має своє трактування: це день, коли Зима зустрічається з Весною.

 Сьогодні Стрітення! Чудово!

І сонце в небо попливло

Та усміхнулось світанково,

Щоб світло й тепло нам було.

Хай літо зиму переможе.

бо так вже хочеться тепла.

а так і буде. Дуже схоже,

що вже весна до нас прийшла.

     Вашій увазі пропонуємо інформаційний мікс про історію виникнення та традиціями святкування Стрітення.

День Святого Валентина

     14 лютого в багатьох країнах світу відзначається  День святого Валентина  або День усіх закоханих. Це свято існує вже понад півтори тисячі років і має давню історію, свої символи і традиції, дотримуватися яких намагаються багато людей до сьогоднішнього дня. Як виник День усіх закоханих і в чому його основні особливості дізнаєтесь, переглянувши інформаційний калейдоскоп «День святого Валентина».

https://youtu.be/Yu1L9TdmQAw

Водохреща

      Свято Водохреща завершує різдвяно-новорічні свята.

У язичницькі часи святкувався день народження богині води Дани. Від давніх звичаїв слов’ян збереглося особливе ставлення до води у цей день. Ще у древньому Києві щороку на Водохреще до Дніпра сходилося майже все населення як на велике свято – освячення води, а найспритніші юнаки прагнули неодмінно скупатися одразу після дійства.

Для християн Водохреще – це свято Хрещення Ісуса Христа. Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти йому до людей зі свою наукою, він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися від нього. Цей день ще називається Богоявлення, Йордань.

У церквах у цей день святять воду, яка набуває цілющих властивостей. Вона може зберігатися протягом цілого року і не псуватись.

А відчайдухи й сміливці після освячення води цього дня купаються в ополонці, аби бути здоровими і дужими.

Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Святвечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.

А вашій увазі пропонуємо перегляд мультфільму про свято Водохреща.

https://youtu.be/ai7htQM_kRk

Щедрий вечір, добрий вечір людям на здоров'я!

     13 січня ми святкуємо свято Маланки, а 14 січня – свято Василя, у народі ці свята об’єдналися, і тепер ми маємо Щедрий вечір, або свято Маланки, або старий Новий рік.

    Цього вечора теж готували кутю й різноманітні страви. Щоправда, вони вже не були пісними – тут були і ковбаси, і холодець, і шинка. Саме того цей обряд називали щедрою вечерею.

  «Щедрий вечір, добрий вечір Людям на здоров’я! – так починалися щедрівки.

Казкова країна "Чаю"

 До Всесвітнього дня чаю, яке щорічно відзначають 15 грудня, пропонуємо вам здійснити мандрівку у казкову країну "Чаю".  Ознайомитесь з історією виникнення чаю,  його цілющими властивостями, секретами заварювання чаю, іншими цікавими фактами про цей чудовий та популярний напій.

https://speakerdeck.com/barlibrary/chai

Японія - країна див

    Сьогодні разом із школярами літнього табору загальноосвітньої школи № 1, ми здійснили уявну подорож у  надзвичайно цікаву та екзотичну Японію – країну сонця, що сходить.

  Японія - країна без перебільшення унікальна. Японія – це країна хмарочосів і найдавніших храмів, гейш і сакури, супертехніки і чайних церемоній. Нанотехнології тут дивовижним чином поєднуються зі стародавніми традиціями, деякі звичаї діють нарівні з законами.

 

  Розпочався захід з переглядів відеосюжетів про цю унікальну країну з музичним супроводом. Далі надано можливість школярам самостійно підготувати та презентувати повідомлення про дивовижну природу Японії, її національні традиції, види культури та мистецтва. А насамкінець закріпити свої знання про країну, розгадуючи кросворд.

Страви по-Барськи

Великодні святкування для місцевих дітей продовжилися в стінах нашої бібліотеки. Так, в рамках народознавчого клубу "Роксолана" 4 травня відбулись кулінарні посиденьки на тему "Страви по-Барськи", до яких долучились шестикласники зі школи-гімназії №2. Мова на святі йшла про українську гостинність, сімейні традиції та смачну кухню.

 

Працівники бібліотеки підготували учасникам розповідь про традиційні українські страви: хліб, борщ, кашу, вареники та галушки. Кожна історія супроводжувалась цікавими доповненнями у вигляді коротких відеорецептів та народної творчості, пов'язаної з кухнею (казка "Каша з сокири", пісня "З сиром пироги"). Особливе зацікавлення викликала гра "Збери все на борщ", в ході якої діти відбирали продукти, потрібні для приготування цієї страви.

 

Окремо учасники посиденьок згадали стародавні наїдки подільської кухні. Як виявилось, більшість з них (завиванці, крученики, мензарі) існують у різних виглядах і до сьогодні, тільки вже під іншими назвами.

 

На завершення залишилась найсмачніша частина заходу - власне частування. Декілька школярів принесли традиційні страви своїх родин, а також розповіли про рецептуру їх приготування. Однокласники ж продегустували кожну страву та залишили власні відгуки.  

    

 

До різдвяного столу

Найголовнішим святом зимового циклу безсумнівно є Різдво Христове. Його святкування супроводжується багатими традиціями, які в результаті мають принести родині благополуччя та добробут на прийдешній рік. Для цього ж готується різноманітний святковий стіл. Що говорити, якщо на пісний вечір має бути приготовано аж 12 різних страв.

Щоб допомогти нашим читачам краще ознайомитись з різдвяними традиціями та відповідними рецептами працівники бібліотеки створили виставку-інсталяцію «До різдвяного столу».