Показ дописів із міткою звичаї. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою звичаї. Показати всі дописи

пʼятниця, 5 березня 2021 р.

Масляна іде, млинець та мед несе

 Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів, який святкується в останній тиждень перед Великим постом.

Це свято символізує перемогу сили світла та тепла над темрявою та холодом. Масляну на Україні ще називали «колодієм». Так іменували і майстра, що робив колеса. Таке ім’я могло бути і у стародавнього слов’янського божества, яке робило колесну дорогу замість санної та перетворювало зиму на весну.

Масляна складається з трьох частин: зустрічі, що починається в понеділок, кульмінації у «широкий» четвер і «прощальної неділі».

Головною іжею українців на Масляну були вареники з сиром і сметаною, які годилося варити щодня, а також гречані млинці, смажені на маслі або на смальці.

Масляна – час ігор і розваг. На масляному тижні по селах носили солом’яне опудало, в яке діти кидали сніжки. Опудало потім спалювали або топили у річці.

Масляна завершувалася «прощальною неділею», коли всі прощалися з масляним, смачним і веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення за всі образи.

Про історію виникнення, народними звичаями та традиціями  свята дізнаєтесь більше, переглянувши народознавчу замальовку «Масляна іде, млинець та мед несе».

Тож гарного перегляду та веселих свят.



неділя, 14 лютого 2021 р.

Стрітення Господнє

   Стрітення Господнє - шановане церковне свято. Воно символізує першу появу Христа перед народом. Також свято трактується як перехід Старого Завіту в Новий. А от у народі Стрітення має своє трактування: це день, коли Зима зустрічається з Весною.

 Сьогодні Стрітення! Чудово!

І сонце в небо попливло

Та усміхнулось світанково,

Щоб світло й тепло нам було.

Хай літо зиму переможе.

бо так вже хочеться тепла.

а так і буде. Дуже схоже,

що вже весна до нас прийшла.

     Вашій увазі пропонуємо інформаційний мікс про історію виникнення та традиціями святкування Стрітення.




понеділок, 18 січня 2021 р.

Водохреща

      Свято Водохреща завершує різдвяно-новорічні свята.

У язичницькі часи святкувався день народження богині води Дани. Від давніх звичаїв слов’ян збереглося особливе ставлення до води у цей день. Ще у древньому Києві щороку на Водохреще до Дніпра сходилося майже все населення як на велике свято – освячення води, а найспритніші юнаки прагнули неодмінно скупатися одразу після дійства.
Для християн Водохреще – це свято Хрещення Ісуса Христа. Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти йому до людей зі свою наукою, він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися від нього. Цей день ще називається Богоявлення, Йордань.
У церквах у цей день святять воду, яка набуває цілющих властивостей. Вона може зберігатися протягом цілого року і не псуватись.
А відчайдухи й сміливці після освячення води цього дня купаються в ополонці, аби бути здоровими і дужими.
Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Святвечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.
А вашій увазі пропонуємо перегляд мультфільму про свято Водохреща.