Я ОСПІВУЮ КРАСУ СВІТУ

  Я дивлюсь навколо і записую, що бачу. Це справа непроста: наша писемність - це тисячі знаків.

Я пишу короткі вірші про красу природи, про друзів і свої почуття. Поки що віршами ніхто не цікавиться, Але сподіваюся, що колись їх читатиме багато людей.

Я готовий себе захищати. Мені дуже подобається фехтування: воно вимагає спритності й швидкості, вміння вчасно відбити удар. Але моїм мечем нікого не пораниш: я зробив його з бамбуку!

Коли я не віршую, то бавлюся складанням головоломок.

Головоломки я розв'язую сам, а в го треба грати з товаришем.

Коли я граю в го, то почуваюся справжнім полководцем у битві.

У мене дома небагато іграшок, але багато мені й не треба. Але свою найпершу я зберіг - дерев'яний, обтягнутий шкірою бубон з ручкою. Якщо ручку покрутити, він торохтить.

У нас у Китаї вдома тримають співочих пташок чи хоча б цвіркунів. Нашу пташку я сам приручив. Вона співає мені чудових пісень.

Треба довго практикувати красиве письмо, щоб бути зосередженим, як досвідчені каліграфи. Я захоплююся тим, як тонко вони працюють пензлем. наше письмо й саме подібне до прекрасного малюнка. Кожен штрих важливий. Справжнє мистецтво!