9 квітня свій 85 річний ювілей відзначатиме українська письменниця, перекладач, член Національної спілки письменників України
Тамара Опанасівна Коломієць. Вона є
поетесою покоління, дитинство якого було
перерване війною.
Народилася
Тамара Опанасівна у 1935 році у місті Корсунь, нині Корсунь-Шевченківський
Черкаської області.
1957 року закінчила факультет журналістики
Київського університету.
Мати Тамари багато працювала, дідуся і
татка, на жаль, уже в ранньому дитинстві у дівчинки не було: дідуся забрала
громадянська, а татка – Друга світова війна, тому вихованням дівчинки займалася
бабуся. Тамара виросла «у пелені бабусі Ганни», яка була в міру релігійною,
керувалася здоровим глуздом і прислухалася до народної мудрості. Ці риси
характеру вона передала внучці.
Неписьменна баба Ганна знала
напам’ять майже весь «Кобзар» і часто його цитувала.
У дитинстві дівчинка
надавала перевагу хлопчачій компанії і гралася виключно з хлопчаками. У шкільні
роки мріяла стати лікарем, бо дитяче серце ще довго залишалося чутливим до ран
війни. Якщо у школі задавали писати твір на вільну тему, то Тамарі легше було
висловлюватись у віршованій формі.
А потім – 15 років – не мовчання поетеси,
а не видавання її книжок. Були лише добірки в періодиці – газетах «Вечірній
Київ», «Хрещатик», «Я, ти, ми», «Вісті», в журналі «Вітчизна»…
Окрім низки книжок лірики для дорослого
читача, її перу належить близько двох десятків для дітей різного віку:
«Пастушок», «Хиталочка-гойдалочка», «Котилося котильце», «Починаються дива» та
інші. В яких тільки жанрах вона не виступає: казки, небилиці, лічилки,
смішинки, загадки! У них — природність інтонацій, жвава ритміка, характерна
дитячому сприйманню образність. І жартівливо, і серйозно вміє розмовляти з
малим читачем. А втім, можете переконатися у цьому самі, прочитавши добірку віршів письменниці.
Немає коментарів:
Дописати коментар