Німа печаль на устах України

26 квітня кожного року вся Україна і весь світ згадують про чорнобильську трагедію і вшановують тих, хто постраждав у цій страшній катастрофі.

    Як не дивно, люди іноді виступають ворогами природи, не задумуючись над тим, що в першу чергу виступають ворогами собі. І тоді трапляється біда.


      Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку полинову назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки із запланованих шести. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди як об’єкт, що дав назву одній із найбільших в історії людства катастроф.
      Саме в цей день у дитячій бібліотеці було проведено годину-спомин, в ході якої  присутні мали можливість ознайомитися з подіями, що відбулися у той час в Чорнобилі, проглянувши фільм «Дзвони чорнобиля», прослухавши розповідь бібліотекаря.
    Учні 9-А класу, які були запрошені на захід, зачитували свої вірші та висловлювали власні враження щодо цієї катастрофи. Діти ознайомилися і з фотохронікою  ліквідаторів, які, не шкодуючи свого життя, рятували всю Україну. До їхньої уваги була представлена книжкова виставка « Чорнобиль – зона тривоги нашої», що відображає документи, які висвітлюють події чорнобильської  трагедії, наявні у фонді бібліотеки.
     На завершення уроку старшокласники запалили свічку і вшанували пам’ять героїв Чорнобиля хвилиною мовчання.
      Хочеться вірити, що людство більше не повторюватиме таких помилок, аби потім не шкодувати. А Чорнобиль назавжди залишиться чорним болем нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.