четвер, 12 січня 2012 р.

Знавець далеких країн

     Василь Григорович-Барський народився в родині купця, навчався в Києво-Могилянській академії. У 1723 році через хворобу змушений був полишити навчання і відправився на лікування до Львова. Там Григорович-Барський вступив в клас риторики єзуїтської академії.  У 1724 році  відправився в мандри, які тривали 24 роки. Василь Григорович відвідав Пешт, Відень, Барі, Рим, Венецію, Корфу, гору Афон. У 1726 році Григорович-Барський відправляється до Палестини. Він побував у Єрусалимі, на Синайській горі, Кіпрі.

 Всім місяців  прожив в Єгипті, при дворі олександрійського патріарха. У 1729-1731 роках Григорович-Барський мешкав у Тріполі (Сирія). Тут він вивчав грецьку мову. У 1734 році прийняв монахський постриг та шість років провів на острові Патмос, де вивчав грецьку мову й літературу. У 1741 році у зв’язку зі смертю батька вирішив повернутись додому.  В травні 1743 року за наказом імператриці Катерини ІІ Григорович-Барський отримав місце священика при російському посольстві в Константинополі. В 1744-1746 роках перебував на Афоні, де отримав доступ до всіх православних бібліотек та монастирів.  У 1747 році        Василь Григорович-Барський повернувся до Києва, де невдовзі помер.

   Увесь складний шлях мандрівника знайшов відображення в описі подорожі, проілюстрованому 148-ма малюнками – видами міст, планами та видами монастирів, розчитками написів (до нашого часу збереглося 137). Як ревний православний Василь Григорович-Барський вшанував і докладно описав пам’ятки як східної, так і західної християнської культури. Ще за життя мандрівника фрагменти його твору переписувалися, користувалися популярністю і отримали високу оцінку читачів, твір був надзвичайно популярним серед духовної і світської еліти на Україні.
 Щоб ознайомити користувачів бібліотеки з цікавою історичною постатю в бібліотеці проведено інформаційну годину "Пішохідний мандрівник світу" де  з цікавістю обговорювалися дорожні записки паломника, в яких він  вшанував і докладно описав пам’ятки як східної, так і західної християнської культури.

Немає коментарів:

Дописати коментар