Подвижник української культури

Саме під такою назвою реалізовано перегляд літератури до 110 річниці від дня народження Миколи Бажана. Завдяки своїй плідній творчості він увійшов до історії української літератури як автор філософської поезії та перекладач, який відкрив для українців поеми Шота Руставелі та Алішера Навої.

Народився майбутній поет  26 вересня 1904 року в місті Кам'янці-Подільському, але його юнацькі роки пройшли в Умані. Саме тут він навчається в кооперативному технікумі, після закінчення якого переїздить до Києва, де навчається спочатку в кооперативному інституті, а потім в інституті зовнішніх зносин.

Перший вірш Бажана було опубліковано в «Жовтневому збірнику панфутуристів», який вийшов у світ в 1923 році в Києві. У 1926 році в Харкові виходить перша книга поета — «Сімнадцятий патруль», присвячена героїці громадянської війни.

Поступово Бажан формує свій власний експресіоністічно-бароково-романтичний стиль і охоплює широке коло тем української історії та сьогодення. Його твори «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928), «Розмова сердець», «Дорога» (1930) стали сенсацією в українській літературі того часу. Велика історична поема «Сліпці» вважається творчою вершиною Миколи Бажана.

Але, як і більшість українських поетів тієї доби, Бажан не витримав критики та утисків радянської влади. Спочатку він багато займається перекладами, а трохи пізніше головною темою його творчості стає прославляння соціалістичного будівництва і боротьба з «буржуазним націоналізмом». Його твори 1930-х років повні лестощів і вихваляння радянському ладу і його вождям.

Вищеперечислене дозволило Бажану займати різні посади при радянській владі. Так, він був депутатом Верховної Ради СРСР 2-5 скликань (у 1946–1962 роках) і Верховної Ради УРСР 6-9 скликань; членом ЦК КПРС. На XVII–XIX і XXI–XXV з'їздах Компартії України обирався до складу ЦК КПУ. У 1943–1949 роках був заступником голови РНК (Ради Міністрів) УРСР.

Серед його почесних звань нараховується: академік АН УРСР (з 1951 року), заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року), заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (з 1964 року), народний поет Узбецької РСР.