Учасники флещмобу тримаючи у руках кульки жовтого і блакитного кольору об’єднались у символічне серце і виконували досить прості вправи, які нагадували про те, що серце б’ється – воно живе. Після чого хором читали уривок із вірша Олександра Олеся «Велична, щедра і прекрасна мова».
Продовженням флешмобу стало опитування учасниками перехожих громадян міста щодо їхнього ставлення до рідної мови. Зокрема, респондентом у даному опитуванні була завідуюча бібліотеки Людмила Мірчук. Вона переконана , що «Рідна мова – це скарб, який передали нам предки. Це мова моїх думок та переживань, які незримо пов’язані з глибиною поколінь. Цінна і сокровенна, вона має займати чільне місце у серці кожної людини. На жаль, багато хто про це забуває».
Тому від ставлення кожного з нас до рідної мови залежить, якого розвитку вона набуде у майбутньому.
Немає коментарів:
Дописати коментар