четвер, 31 березня 2011 р.

Вічне свято дитини та книги

Для більшості звичайних людей кінець березня ні з чим особливим не асоціюється. Але не для бібліотекарів. Адже в самі останні дні першого місяця весни проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Історія цього багатоденного дійства доволі давня. Ще у 1943 році письменник Лев Касиль започаткував так звані " Книжкові іменни". З того часу змінювались назва та форми подібних заходів, та суть завжди залишалася однією - це було свято дитини та книги.


     Як казав відомий український поет Дмитро Чередниченко: " Завжди було і буде вічне - дитина з книжкою в руці". Зрозуміло, що пройшли повз такої події районна бібліотека дітей не змогла. А, враховуючи те, що якраз в школах розпочалися канікули , можна сказати, що книгозбірня на певний час стала головним виховним центром нашого містечка. Ті, хто проходив поруч із закладом, напевно, помітили зміни і вловили чудову атмосферу дитячої радості. Важко передати словами усе те,що відбулося цього тижня у стінах читальні. Навіть, якщо на меті стояло просте перерахування фактів, всерівно слова не передали б усього проведеного. Тому ми зосередемо свою увагу лише на деяких аспектах. Насамперед, у вічі потрапив творчий підхід до проведення тижня. Буквально кожна дитина , яка в ці дні завітала до бібліотеки ставала учасником певного дійства. Це могло бути і голосне читання дитячих творів, і подорож по казкових стежках, і навіть, інтелектуальна гра. Але головним в цих заходах була не форма, а ентузіазм та зацікавлення малих читачів. Важливе місце посіла у тижні дитячої книги і освітня сторона. Так напередодні 50- річчя підкорення людиниою космосу бібліотекарі розповіли дітям про цю подію та обговорили її позитивні та негативні наслідки. А 25 березня провели імпровізований виступ навколо сучасних глобальних проблем людства. Ще однією "гранню " свята була творчість юних читачів. Практично кожен мав нагоду прочитати власне оповідання чи поезію, презентувати малюнок чи поробку, тобто рокрити сві творчий потенціал. А до того ж почути відгук та отримати поради щодо розвитку здібностей. Найкращі роботи обов'язково займуть своє місце на вітрині книгозбірні. Підсумовуючи усе вищесказане, можна виділити, що бібліотекарі добре потрудились. Адже саме тоді, коли друкована книжка втрачає свою популярність, поступаючись телебаченню та Інтернету, вони змогли зацікавити дітей та змістовно наповнити їх весняний відпочинок. Сергій Мірчук студент 4 го курсу БГПК







1 коментар: