«Жоден з
поетів не вмів зробити свою думку такою відчутною і висловлюватися так
доступно для всіх, як Крилов», - так
писав про байкаря Івана Крилова Микола Гоголь. У російській літературі він є творцем
жанру класичної байки. Самі по собі увійшли в наше життя криловські розумні
звірі з їх людськими думками, вчинками, міркуваннями.
Упродовж
тридцяти років творчої праці він створив понад двісті байок. Коли Крилова
запитували, чому він пише саме байки, той відповідав: «Цей жанр зрозумілий
для кожного, його читають і слуги, і діти».Народився Іван Крилов у Москві в родині бідного армійського офіцера. Згадуючи своє дитинство, він говорив: «Був дитя, як усі: грався, бешкетував, вчився не відмінно, іноді мене навіть били різками».
Після смерті батька, який залишив у спадок лише солдатську скриню з книгами, родина жила в злиднях. Мати ходила в заможні родини читати Псалтир по небіжчиках, а майбутній байкар служив «підканцеляристом» в одній із установ: підточував гусячі пера, переписував тексти, розносив пакети. Змалку Крилов не мав змоги навчатися в школі. Але прагнення хлопця до знань було настільки сильним, що він самотужки вивчив мови, математику і став високоосвіченою людиною. Олександр Пушкін із захопленням говорив: «Крилов знає європейські мови, до того ж п'ятдесятирічним він вивчив давньогрецьку». Знання мови еллінів потрібне було поетові, щоб читати твори Езопа й Гомера в оригіналі.
Упродовж тридцяти років Крилов служив у Петербурзькій публічній бібліотеці, тож завжди був ознайомленим із літературними новинками. У цей період основним завданням бібліотеки було саме створення фонду книг російською мовою, і Крилов активно цим займався.
Завдяки його зв'язкам з видавцями і книгарями книги часто купувалися за півціни або дарувалися бібліотеці. Беручи участь в колективних обговореннях проблем створення бібліотечних каталогів, Крилов наполягав: каталог має бути побудований так, щоб читач міг легко знайти в нім необхідну книгу і описати її, а бібліотекар міг так само легко по цьому опису знайти книгу у фонді.
Крилов впродовж багатьох років вів бібліографічну роботу - складав тематичні списки, виконував довідки. Він займався і безпосередньо видачею книг, але до старості це стало для нього важко. Сучасники стверджують, що частенько другу половину дня він проводив, лежачи на дивані (який стояв в читальному залі), а відвідувачам, що приходили, вказував на приготовані для них книги або на шафу і просив брати, що їм потрібне.
Писати байки Іван Крилов почав майже в сорок років. До цього були вірші, п'єси для театру, захоплення журналістикою (видавав сатиричні журнали). Найвідоміший тогочасний байкар Іван Дмитрієв, прочитавши перші байки Крилова, сказав: «Нарешті ви знайшли ваш істинний шлях».
Першу книгу митця — «Байки Івана Крилова» — було видано 1809 року. До неї увійшло 23 байки. Упродовж життя письменник видав дев'ять збірок байок.
Вважаючи себе учнем Езопа і Жана де Лафонтена, Крилов запозичував сюжети їхніх байок, але докорінно і майстерно переробляв їх, тож новостворені байки по суті були оригінальними творами. 1823 року Російська Академія нагородила Івана Крилова золотою медаллю «на знак великої од його байок користі російській мові і слави вітчизні».
Для ознайомлення з творчістю байкаря у бібліотеці організовано огляд літератури «Дідусь Крилов- царь світу байки».
Мені сподобалось дізнатись багато цікавого і корисного про видатного російського класика Івана Крилова - царя світу байки .
ВідповістиВидалити