Розкрити суть, причини трагедії під Крутами,
виховувати в дітей інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до
борців за незалежність України спонукало проведення бесіди-спомин «Вам вічна
славо. Вам – вічна пам’ять», в ході якої учні 10 класу НВК-гімназії №2 висловлювали своє ставлення
до тих січневих подій 1918 р., а також
організації книжкової виставки «Крути - символ мужності та патріотизму».
Добре кажуть: «Хто не знає свого минулого ,
не вартий свого майбутнього». І це дійсно так , бо так само , як дерево
тримається на землі своїми коріннями , так людина тримається на землі своїм
минулим. Людина , яка не знає минулого – як перекотиполе , куди вітер подме
туди воно й котиться. Але ж людина не перекотиполе . Саме тому ми повинні знати
історію. А історія наша полита кров’ю і сльозами . Однією із найтрагічніших її
сторінок є бій під Крутами .
29 січня 1918 року назва невеликої станції ,
що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ , ознаменувала відлік
нового духовного злету нації , який уже протягом майже століття є національним
символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Вже 25 січня
1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал
, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте
більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого «молодшого брата» .
Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне
військо під проводом Муравйова на Київ. І лише 300 українських юнаків –
добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на
засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією
більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , створених за
ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім.
гетьмана Б.Хмельницького та Студенського куреня ім. Українських Січових
Стрільців – переважно студенти Київського університету , Київського
політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.
Бій розпочався о 12 годині дня , фактично
безперервно тривав до пізнього вечора . Юнаки мужньо відбивали атаку ворога ,
не залишаючи своїх позицій . Протягом п’яти годин українські підрозділи
стримували ворожі напади . Проте незабаром , скориставшись кількісною перевагою
, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини . Розуміючи
безвихідність свого становища , бійці Студентського куреня пішли в атаку і були
майже всі знищені . 27 студентів і гімназистів ( серед них : Лизогуб , Попович
, Шульгін , Кальченко , Ганкевич те інші ) були захоплені в полон . Усіх їх було
піддано нелюдським катуванням і по-звірячому замордовано.
Безжальні кати навіть заборонили селянам
поховати безстрашних захисників . Після підписання Брестського миру , який
замінив владу більшовиків на австрійців та німців , 19 березня 1918 року в Києві
відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28 полеглих бійців у бою під
Крутами.
Перші згадки і справжня , реальна оцінка
захисників Крут відбулася вже після набуття Україною незалежності в 1992 році.
Тому не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг
юних студентів , що захищали українську державність , поклавши на її вівтар
найцінніше – власне життя.
Велич і подвиг студентів які загинули у бою під Крутами житиме у віках .
ВідповістиВидалити