Так сміливо можна назвати українського письменника ХХ століття, літературного критика та громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара.
До 95-ої річниці від його дня народження в бібліотеці організовано виставку-портер, яка складається із 2 розділів: "Миті життя" та "Становлення Олеся Гончара як письменника". Переглянувши літературу, що пропонується на ній, читачі зможуть краще познайомитись з великим письменником, глибше пізнати його творчість.
Народився Олесь Гончар у 1818 році. Дитинство минало в родині дідуся та бабусі на Полтавщині, тому що мати майбутнього письменника померла тоді, коли йому було всього 3 роки.
Згодом навчався в Харківському технікумі журналістики, працював у пресі, а з 1938 року здобуває вищу освіту в Харківському університеті.
Навчання обриває війна. Воєнні умов були не дуже сприятливими для творчості. Але й за таких нелегких обставин він не розлучався з олівцем та блокнотом. Вірші, що народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом "конспектами почуттів", "поетичними чернетками для майбутніх творів".
Та ще з фронтових шляхів ведуть свій початок сюжети майбутніх творів. По війні Гончар пише епічні полотна, що свідчать про непересічну глибину й зрілість його письменницького таланту - "Прапороносці", "Земля гуде", "Людина і зброя" - та своєрідне їдейне її продовження, втілене у "Циклоні", "Тронці", "Соборі"...
Був знаним літературознавцем, культурологом, критиком, небайдуже ставився до тих політичних процесів, що відбувалися в суспільстві.
Помер 14 липня 1995 року. Похований на Байковому цвинтарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар