Перлина, яку відшліфував час

 З нагоди 115 річчя від дня народження Катерини Перелісної – української  поетеси і письменниці, авторки численних творів для дітей, в бібліотеці підготовлено викладку літератури , ознайомившись з якою читачі дізнаються про життєвий та творчий шлях письменниці.

Народилась 1902 року у Харкові. Батько її, Федір Глянько (1879—1955), був  одним із піонерів українського руху серед харківського робітництва, з 1900 активний член Української Робітничої Громади в Харкові, шо була керована Гнатом Хоткевичем. Також Федір був співзасновником Українського Робітничого Театру, а з 1917 ще й член  Центральної Ради і учасник Трудового Конгресу.

  Навчалась Катерина в українській гімназії ім. Б. Грінченка у Харкові, після закінчення якої займалась письменницькою і педагогічною діяльністю, була редакторкою українських книг.

У роки другої світової війни Катерина Перелісна  з сім'єю покинула Україну. Деякий час вони жили у Чехословаччині, потім у Німеччині. Там вона видала читанку для дітей „Євшан-зілля” зі своїми творами під різними прізвищами.

Згодом родина перебралася до Америки, де Катерина Перелісна повернулася до вчительської праці й до літературної творчості – писала вірші, казки, оповідання. Активно друкувалася в журналі для дітей „Веселка”, що там виходив, видала кілька книжечок - „Для малят – про звірят” (1952), „Ой, хто там?” (1954), „Три правди” (1967, 1969, 1994 - три видання), „Котикова пригода” (1972), „Скажу на вушко!” (2008).

 Ії читачами стали діти емігрантів усього вільного світу. Свої твори вона підписувала: М. Донченко, М. Дичка, Л. Кіс, О. Музиківна, Н. П., К. П., П. К., О. М. або й так, що зовсім не впізнати – Клим Пищик. А найбільше вона любила ім'я, що вибрала собі ще замолоду – Катерина Перелісна.

Член Національної спілки письменників України.

 Найбільш повне видання творів для дітей в Україні - збірка "Скажу на вушко!" (2008). Твори Катерини Перелісної навіть покладені на музику.

  Померла 4 листопада 1995 року в Трентоні (штат Нью-Джерсі, США).