Початок 60-х років ХІХ
століття характеризується пожвавленням духовного життя в Галичині. Українські студенти та гімназисти виявляли свій
патріотизм такими атрибутами, як: червоні гарасівки, вишивані сорочки, козацькі
шапки..., а от бойової патріотичної пісні не було. Гімн «Руської ради» з 1848
року «Мир вам, браття, всім приносим» не мав того революційного пафосу, якого
так прагнула молодь.
І ось у львівському журналі «Мета» № 4,1863 рік, появився патріотичний вірш
поета з Бориспіля поблизу Києва – Павла Чубинського – «Ще не вмерла Україна».
Цей вірш припав М. Вербицькому до вподоби як своїм високопатріотичним змістом,
так і легкістю форми. Спочатку М. Вербицький представив цю пісню як солоспів і
сам виконав її на сходинах гімназійної «Громади» в Перемишлі. А щоб усі члени «Громади»
могли цю патріотичну пісню бадьоро співати, то він зробив з неї хорову
композицію. Урочисто виконали цей хоровий твір уперше в Перемишлі в день
празника Св. Івана Хрестителя – 1-го липня 1864 року. На концерті був присутній
старенький уже єпископ Тома Полянський. З глибокою побожністю він поблагословив
і композитора, і його твір на слова Павла Чубинського — поблагословив у
Княжгороді над Сяном. Була це знаменна подія. Ця патріотична пісня немов веселка
поєднала наддніпрянців із галичанами: «Заспіває наш брат за Дунаєм або під Полтавою,
а ві Львові і в Бескидах голос лунає. Застогне Галицька Русь під Карпатами, а
понад Дніпром у людейсерце болить». – так писав 1863 року Пантелеймон Куліш у
листі до редактора Львівської газети «Слово».
Надруковано текст цієї пісні з нотами вперше у Львові в 1885 році у збірнику
пісень під назвою «Кобзар».
Минали роки... Пісня «Ще не вмерла Україна» розправляла крила – спочатку над
Дністром, а потім над Дніпром. Вона стала українським національним гімном, а
тепер у незалежній Україні – Державним Гімном України.
Творцем цієї величної мелодії Українського Гімну був отець Михайло Вербицький – уже минуло йому 200 років від дня народження.
Творцем цієї величної мелодії Українського Гімну був отець Михайло Вербицький – уже минуло йому 200 років від дня народження.
Немає коментарів:
Дописати коментар