На початку цього року могло б виповнитись 80 років
видатному українському поетові Василю Симоненку, якби двадцятивосьмирічним він
не став наперекір радянській системі. Але фізична смерть не завадила його
творчості стати безсмертною. Особливо це стосується його віршованих казок для
дітей, на яких була зосереджена увага на уроці-присвяті «Поборник правди, честі
і краси» з учнями 5-А класу школи №4.
Дитинство Василя Симоненка була досить важким, але
воно сповнене чималою кількістю виховних прикладів. Зокрема, сумлінності
майбутнього поета, який щоденно долав 9 кілометрів по дорозі в школу та жодного
разу не пропустив уроків чи запізнився. Або ж приклад вдячності рідним, яким
Василь присвятив свої віршовані рядки. Про це все діти дізнались із розповіді
вчительки Радзіх А. С. та з матеріалів мультимедійної презентації.
Окремо мова йшла про казку «Цар Плаксій і Лоскотон»,
яку Василь Симоненко написав для свого сина Олекси. Спершу школярі самі по
уривках продекламували цей твір, а згодом роздумували над окремими фрагментами
історії на основі ілюстрацій, створених художником А. Базилевичем. Тематична
цитата давньогрецького мислителя Епікрета наштовхнула учнів на думку, що
матеріальне багатство безглузде, якщо в душі немає радості.
Немає коментарів:
Дописати коментар