Спасибі, солдати, за подвиг століть,
Якому нема і не буде ціни,
За право і щастя родитись і жить,
І сіяти жито на мирні лани.
Давнє лихо вам й досі болить,
Дуже ниють пробиті осколками рани.
Ветерани, живіть! Ветерани, живіть!
Не лишайте ви нас, ветерани…
Якому нема і не буде ціни,
За право і щастя родитись і жить,
І сіяти жито на мирні лани.
Давнє лихо вам й досі болить,
Дуже ниють пробиті осколками рани.
Ветерани, живіть! Ветерани, живіть!
Не лишайте ви нас, ветерани…
Немає коментарів:
Дописати коментар