Сонця і правди сурмач...

                                                  

  
      Я візьму той рушник, простелю край дороги
    В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
  І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: 
 І дитинство, й розлука, і твояматеринськалюбов. 
                                                         Андрій Малишко

      

     Недарма Андрія Малишка називають "солов'їним серцем України" за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. У поезії складного XX століття залишився найпослідовнішим поетом ,він зберіг глибинну народнопоетичної основи української лірики, її яскраву образність, соковиту й колоритну мову. Тим-то його щирі й задушевні твори назавжди ввійдуть до золотого фонду нашої літератури як свідчення величі й краси мистецтва слова.

       За своє життя Андрій Малищко видав близько сорока збірок. У творчому доробку поета понад сто пісень. Всім нам відомі такі пісні А.Малишка, як "Пісня про рушник", "Вчителько моя", "Стежина", "Київський вальс", багато пісень дійсно стали народними.      Андрій Малишко співпрацював з багатьма композиторами, але найбільше з  Платоном Майбородою.
     Андрій Самійлович Малишко залишив нам не лише пісенну й поетичну спадщину, він також є автором багатьох публіцистичних та літературно-критичних творів. Написав тексти пісень до фільмів: "Макар Нечай" (1940 р.), "Богдан Хмельницький" (1941 р.), "Роки молодії" (1942 р.), "Щедре літо" (1950 р.), "Долина синіх скель" (1956 р.), "Лілея", "Таврія" (1959 р.), "Чорноморочка" (1960 р.), "Абітурієнтка" (1973 р.). А також сценарії до кінокартин: "Навіки з російським народом" (1954 р.), "Квітуча Україна" (1961 р.), "Ми з України" (1962 р.)
     До 100-літнього ювілею українського поета-пісняра, перекладача, літературного критика  Андрія  Самійловича Малишка організована книжкова виставка-портрет «Сонця і правди сурмач…», на якій презентовані книги про життя та творчість письменника.