В
історії російської поезії чільне місце посідає Анна Ахматова, творчість якої
узагальнила шлях, пройдений російською культурою від «срібної доби» до періоду
хрущовської «відлиги». На її долю у літературі випала особлива місія, адже вустами
Анни Андріївни заговорила російська жіноча поезія.
Тому,
до 125-ої річниці від дня народження Анни Ахматової в бібліотеці організовано перегляд літератури,
за допомогою якого читачі зможуть познайомитись з творами поетеси або ще раз
згадати її життя та творчість, звернувшись до книг, наявних у фонді бібліотеки.
Анна
Ахматова народилась 23 червня 1889 року в Одесі. Її батько був відставним
флотським інженером-механіком. У 1910 році Ахматова вийшла заміж за Миколу
Гумільова, який на той момент був провідним представником і засновником такої
течії в літературі, як акмеїзм.
Свою
першу поетичну збірку Анна Ахматова видала в 1912 році. Друга вийшла в світ в
1914 році. Ця збірка під назвою «Четки» остаточно закріпила думку громадськості
та літературознавців про унікальний поетичний дар Ахматової. Після розстрілу її
чоловіка в 1922 році Анна Ахматова опублікувала збірку «MCMXXI», яка стала
відображенням всіх її переживань і скорботи, пов'язаних із особистою трагедією
поетеси. Із виходом цієї збірки пов'язаний початок періоду найжорстокішої
цензури з боку радянської влади. У серпні 1946 року Комуністична партія визнала
творчість Анна Ахматова Анни Ахматової такою, що не відповідає ідеалам
соціалізму.
Ім'я
Ахматової знову з'явилося в радянських літературних журналах лише в 1959 році.
Померла
Анна Ахматова 5 березня 1966 року, її поховали в Комарово.
Немає коментарів:
Дописати коментар